Люба Понятишин Кеске народилася в селі поблизу міста Теребовля на Західній Україні. У 1944 році родина з чотирьох осіб була змушена покинути батьківщину. Переживаючи жахи війни, родина зрештою знайшла притулок у таборі для переміщених осіб у Німеччині. У 1949 році вони емігрували до Америки. 

Люба виросла в США, виховувана в українському домі. У середині 60-х років її родина переїхала до Лос-Анджелеса, де Люба вийшла заміж і разом із чоловіком Уолтером виховувала двох дітей. Незважаючи на вимогливу посаду старшого віце-президента голлівудської кіностудії MGM Studios, вона продовжувала свою діяльність в українській громаді: викладала музику в Рідній школі та була музичним керівником Українсько-американської молодіжної асоціації. Вона є багаторічним членом комітетів Голодомору Лос-Анджелеса та Колумбії, Українського мистецького центру, Церковного та Кобзарського хорів, Українського культурного Центру, Опікунської ради країнського культурного центру та Союзу українок Америки та Друзів Українського Католицького Університету, м. Львів. Після початку війни Росії проти України Люба працювала з вищезгаданими організаціями, збираючи кошти для гуманітарної та військової допомоги. До війни Люба їздила в Україну з Каліфорнійською асоціацією допомоги Україні з інвалідними візками, допомагала сиротам і людям похилого віку, а також співпрацювала з некомерційною організацією п. Катерини Ющенко «Україна 3000» задля збору коштів для дитячої лікарні у Львові. 

Після завершення праці у MGM Люба використала свій досвід для створення кількох визнаних і високо нагороджених фільмів і зараз зосереджується на створенні наративного фільму про нерозказану історію героїчних зусиль митрополита Андрея Шептицького у порятунку єврейських дітей під час нацистської окупації України в роки Другої світової війни.